Ремонт у новобудові поєднав серця двох людей похилого віку, які колись разом навчалися.

Ніна давно була на пенсії, тож спокійно сиділа із трирічним онуком. Батьки хлопчика не хотіли віддавати його до дитячого садка. — Хто знає, як там поводяться з дітьми. Завжди по телевізору показують, що дітей не годують та 6’ють. Краще нехай залишиться вдома з мамою, аніж із чужими людьми – міркувала мати Данилки. Ніна для хлопчика мала чіткий план. Весь його день було розписано щохвилини. Якось укладала Ніна онука спати, а потім пішла пити чай із бергамотом. Як різко стали сусіди з дрилем грати. — Ремонт, який жах. – крикнула пенсіонерка. Хлопчик прокинувся і став плaкати, жінка не знала, як поводитися. Сусіди починали включати дриль щодня й у той проміжок, у якому Данило мав лягати спати.

Минуло два місяці, ремонт не закінчився, а хлопчик забув про таке явище, як денний сон. Вкотре, коли дриль знову запрацювала, то Ніна пішла шукати квартиру, з якої долинали ці диявольські звуки. Сусідка сказала Ніні, що ремонт роблять у сусідньому під’їзді. Жінка швидко знайшла цю квартиру та почала дзвонити у дверний дзвінок. Двері відкрив сивий чоловік середніх років. Він з цікавістю дивився на Ніну, складалося відчуття, що Ніна та цей чоловік давні друзі. — Ви коли закінчите свердлити, га? У проміжку з двох до трьох моя дитина спить. Можете не свердлити у цей час? — Запитала Ніна. — Моїм працівникам зручно цим часом приходити, може зачекайте тиждень. Ми закінчимо, і робітники одразу ж поїдуть. — Запропонував чоловік.

— Так придумайте що-небудь, а то я ночами стукатиму палицею об стіну, або битиму по батареях всю ніч. Ви на мене так не дивіться, я все можу, – погрожувала Ніна. Після цього дня чоловік включав дриль лише після трьох. Коли ремонт закінчили, то чоловік вирішив відвідати Ніну. — Ніно, здравствуйте. Не дозволите увійти? – спитав він у дверях. — Я якраз спекла пиріг, приходьте чай пити. -Ти мене не впізнала? — Запитав чоловік, сидячи на кухні. — Ні. – відповіла Ніна. — Володя я, ми разом в університеті вчилися. Я тебе одразу дізнався, щойно почала мені загpoжувати, я подумав, що роки тільки сильніше зміцнили твій бійцівський характер. Володя та Ніна дивилися один на одного і кожен розумів, що між ними пробігла icкра.