16-річний підліток довів мені, що якщо людина захоче – вона доб’ється всього. Навіть якщо єдина можливість це косити траву у сусідів

Є два типи людей. У перших, все поrано, навіть коли справи йдуть добре. А у других все добре (іноді нормально), навіть коли довкола все поrано. Живу у приватному секторі. Початок травня був дощовим, трава виросла перед ділянкою – мама не журись! Часу покосити не було зовсім. Повертався із шабашок пізно вночі. Їхав ще завидний. Останні пару вихідних дощ лив як із відра. Минулими вихідними теж був дощ. Дзвінок.

Відкрив – на порозі сусідський хлопець. Не знаю, може років 16, не більше. Привітався та запропонував покосити траву біля будинку за 200 rривень. Ділянка у мене кутова і довга. Нормальна пропозиція. Я погодився. Хлопець дістав блокнот. Вписав мене на 14 травня. Мені стало цікаво скільки у нього клієнтів. Він усміхнувся і сказав, що вистачає. Запропонував оформити абонемент на літній косовець.

Каже, що так мені вигідніше буде. На 20% дешевше кожен кіс. У місяць один раз маю косити, якщо я оnлачу відразу на 4 місяці. Ну, а чого б і ні? Оформив одразу на 4 місяці. Сьогодні неділя, вечір. Результатом задоволений. Він не тільки покосив, а ще й майже всю траву прибрав. Здзвонився з хлопцем, запитав, чи ви нен я щось за те, що він прибрав траву. Він сказав, що я нічого не винен.

А траву він віддасть одному з наших сусідів, який розводить курей. Хлопець постачає йому свіжоскошену траву, а натомість отримує яйця та м’ясо. У суботу спілкувався із сусідами. Виявилося, що з моїх трьох сусідів двоє є його клієнтами. Ну молодець! Власне, історія не про самого хлопця, а про настрої та бажання заро бити. Просто шукайте варіанти. І все вийде.