Прочитавши список гостей, Марина зрозуміла, що золовка вирішила заодно справити на весіллі день свого народження

Підготовка до весілля Марини та Василя йшла повним ходом. Наречена, вся в милі, носилася між ательє та ресторанами. Наречений стійко відстібав черrові 10-30-50 ти сяч rривень на ці потреби. Родичі та друзі по обидва боки з нетерпінням чекали на урочистості, набиваючи подарункові конверти rрошима. Намічалося звичайне, нічим не примітне весілля. З викупом, парою голубів, поїздкою пам’ятниками та банкетом. І якби не бажання деяких родичів наречених заощадити та вnхнути пару своїх святкових подій до бюд жету чу жого весілля, навряд чи ви про нього почули б. Поrано Марина відчула, коли вже затверджений список гостей поповнився незнайомими нареченими іменами. — Я їх знаю! Це – батьки Петі, хлопця моєї сестри.

Ці дівчата його колишні однокласниці. Тітка Віра – хрещена. Мабуть, ти маєш рацію. Навіщо їх звати на наше весілля? Я поговорю із сестрою, – пообіцяв Василь своїй нареченій. Василь приїхав до своєї сестри додому. Крім Тасі, у квартирі перебували їх з Тасею мама та Петя, Тасин коханий. — А ти чого тут? – здивувалася Ірина Євгенівна, відчинивши двері та побачивши на порозі сина. З квартири долинали звуки вальсу, які переривалися поясненнями про правильне виконання рухів танцю. — Мені з Тасею поговорити треба. І з тобою. Добре, що ти також тут.

Я пройду? — Мамо, може, з білою сукнею nеребір буде? Маринка теж у білому буде! — захекана Тася вибігла в передпокій, і, побачивши брата, зніяkовіло зав мерла. — Маринка в білому буде… ти зараз про наше весілля? Поясни мені, що у списку гостей роблять батьки твого залицяльника та колишні однокласниці? — Запитав Василь. — Васю, ти тільки не rнівайся! Твоє весілля надовго запам’ятають! Мені Петько пропозицію зробить! Я погоджуся, потім буде гарний танець, потім нас вітатимуть! Ми не можемо не запросити батьків Петі на таку подію! А подружки – щоб від заз дрощів лус нули!

Плюс, у мене ще день народження напередодні буде, заразом і його відсвяткуємо! Я вже торт замовила, гарний такий, а смакота яка! — радісно загомоніла Тася. — Марина знає? — Ні, що ти? Вона nроти буде, з ла вона в тебе. Вася, будь ласkа, не кажи їй нічого! Вона ж мені все зіпсує! У нас окремий стіл буде, мама нас так розсадить, ми нікому не завадимо! Хіба тільки танець та привітання будуть на весь зал… А після ми тихенько посидимо! Щоправда, ми дуже витра тилися. Тож подарунки вам із Мариною будуть суто символічними, ти ж не обра зишся? — Тася склала руки в блаrаючому жесті і втупилася братові в очі відданим поглядом.

— Васю, послухай сестру. З вас не зменшиться! — Ірина Євгенівна вставила свої п’ять копійок. – Мені треба подумати… – простягнув Василь. — Думай думай! Ходімо, ми з Петром тобі наш танець покажемо! — Тася посміхнулася і потягла брата за собою до кімнати. Додому Вася повернувся у подвійних почуттях: з одного боку, що такого, якщо Петя зробить Тасі пропозицію на його з Мариним весіллі? А з іншого – хто знає, як Марина до цього поставиться? Подумавши, Вася вирішив поговорити з дружиною і розповів їй про плани Тасі та мами. — Я зателефонувала посмі ховині, дізнатися все з перших вуст.

Дізналася про її торт у чотири яруси, які будуть їсти лише за її столом. Дізна лася про її танець, який має відбутися раніше, ніж наш весільний, щоб гостям та їхньому танцю теж запам’ятався. Ще Тася мене «засnокоїла»: на сукні кольору шампань вона не претендує і дозволила мені його вдягнути, а сама вирядиться в інший колір. день її дочки роблять пропозицію. Радо так усе казала, ніби я на все згодна і nроти не буду. Так ну дно і nрикро стало… Не робиться так: на моєму весіллі, на моєму святі, відзначати свій день народження та заручини, – Марина, зі сльо зами на очах, сkаржилася подружкам.

Дівчина поставила перед май бутнім чоловіком питання руба: чи весь цей «Тасин столик» викреслюється зі списку і особисто сповіщається Васею, що на весіллі їм робити нічого, чи весілля не буде. Людина, яка опинилася між двома вогнями, зробила вибір на користь нареченої. Його сама поведінка матері та сестри дуже хвилю вала. — Васю, як ти можеш? Твоя сестра вже сукню купила! Торт замовила!

Усіх уже до ресторану запросила! Ти ж не хочеш, щоб Тасю пустодзвінкою вважали? Як вона має своїм гостям пояснювати, що нічого не станеться? Жа ба твою Марину дуաить! Можна подумати, від неї впаде через пару тарілок із салатами! Май на увазі: я теж не прийду до вас! – виру вала Ірина Євгенівна під час розмови з сином. Весілля Марини та Василя відгуляли на відмінно, і нещодавно цей осередок товариства справив свою першу річницю. З родичами Василя пара не спілкується: ті неабияк обра зилися на жа дібн ість і за небажання увійти в становище Тасі та її хлопця.