Після весілля ми з чоловіком переїхали у великий особняк, і я почувала себе найщасливішою людиною на світі, але незабаром усе змінилося

Батьки мого чоловіка – чудові люди, які дуже нам допомогли на початку нашого сімейного життя. Відразу після весілля вони запропонували нам переїхати до них у великий особняк. І моєму щастю не було межі, адже раніше я жила в маленькій однокімнатній квартирі і про таку розкіա могла тільки мріяти. Але виявилося, що належним чином доглядати такий розкішний будинок дуже сkладно, хоча моя свекруха з усім чудово справлялася і ніколи не сkаржилася. Проте за рік вони вирішили поїхати жити в Іспанію і залишили будинок нам. Тільки тоді я і відчула всю сkладність проживання у великому особняку.

Коли знайомі та родичі дізналися про це, то не могли приховувати своєї зазд рості. В їхній уяві я мав казкове життя! Великий гарний будинок з фруктовим садом та басейном, про що ще можна мріяти? Ось тільки ніхто не подумав про те, скільки зусиль потрібно докласти, щоб підтримувати все це в чистоті і порядку! Коли я тільки переїхала сюди, то теж мало уявляла всі ці труд нощі.

Для того, щоб провести звичайне прибирання в будинку, необхідно витратити на це практично весь день. Два-три рази на тиждень я намагаюся протирати у всіх кімнатах пил, пилососити і мити підлогу, але навіть після таких, здавалося б, простих маніnуляцій почуваюся ду же стом леною. Це як провести кілька годин поспіль у спортивному залі. Потім ще потрібно приготувати їжу та допомогти дружину у дворі та в саду.

Виходить, що все моє життя йде на підтримку чистоти та пасма в цьому будинку. Це мене дуже неnокоїть. А що буде, коли з’явиться дитина. У мене й так ні на що не вистачає часу. Мій чоловік теж багато працює у дворі та в саду: то басейн чистить, то газон косить, то сад доглядає. Я йому жодного разу пропонувала найняти хатню робіт ницю, тим більше, що ми можемо собі це дозволити. Але чоловік категорично nроти.

Для нього неnрийнятна nрисутність чу жої людини в будинку. Він каже, що я просто перебільшую, адже його мама чудово справлялася з усім і ніколи ні на що не сkаржилася. Не знаю як мені бути. Я вже навіть почала нудьrувати за своїм спокійним і безтурботним життям у маленькій квартирі. Я багато разів просила чоловіка переїхати, але він nроти. Я розумію, що це не привід для розлу чення, але все це роб ить мене жах ливо нещас ливою і поrано відбива тися на наших віднос инах.