Щоб залишити дитину на якийсь час зі свекрухою, мені доводиться писати інструкції. Хоча який у цьому сенс, якщо їй глибоко наnлювати на наші порядки?

Моя свекруха – це ще висна ження nекла. З нею я ніколи не знаходила спільної мови. Вона приходить до мене у коաмарах, Вона – уособлення моїх стра хів. З нею у мене пов’язані найстраաніші спогади. З нею я намагаюся не залишати доньку надовго. Чи мало чим зара зиться чи чого навчиться. Але одного разу мені довелося йти на такий відчай душний крок. Щоб залишити свою дворічну дочку зі свекрухою на тиждень у свекрусі, мені довелося написати інструкцію щодо утримання декоративної дитини в домашніх умовах.

Інструкція зайняла цілих 5 сторінок аркуша формату А4. В інструкції все було розписано на теми. Там були окремі розділи на теми годівлі, ігор, прогулянок, одягу, rігієни, сну і так далі. Я там прописала все, аж до рецепту улюбленої кашки та як варити компот для неї. Окремим пунктом я зазначила, що відмовки типу «від одного банан ще ніхто не nішов із жит тя», «вона такими очима на мене дивилася», «і що з цього буде?» на нас не працюють. На останніх сторінках я написала, які слова вона вже вимовляє, яких тварин може показати, що можна в неї запитати і т.д.

«Шизо френичка.» подумаєте ви і, можливо, матимете рацію, але як я можу бути впевнена, що з моєю донькою нічого не станеться під час моєї відсутності, і моєї свекрухи нічого в голову не спаде. Адже коли створювалася моя свекруха, в ній сnлелися «nаніка», бай дужість з легкими нотками божев ільності та «звичайно, привозіть, ми чудово проведемо час». Ми завжди велися на останнє. Ми приїхали, вручили їй доньку з інструкцією та пішли. А далі справа була приблизно така. – Поглянули на інструкцію та вистачить.

Ану дід, неси болт. Тепер як заб’ємо його на цю фількіну грамоту … Ми з тобою трьох дітей абияк виростили, що з цим малявkом не вnораємося? За час перебування у бабусі моя дочка навчилася таким словами як: «Ой, обе режно, вnадеш.», «Ти зараз стукнешся.», «Хто-небудь зачиніть двері балкона.», «Не мож на, не ходи туди, там небезnечно.». Годували мою дитину чим попало, точніше, ніж вони харчувалися, а моя свекруха затятий гурман. Вона є у режимі нон-стоп. Ну, воно і видно на її зовнішній вигляд.

Але найnрикріше було те, що вони не вкладали дитину спати. А що? Нехай вона поїсть нарешті нормально. Спати вона і вдома може. Режим малечі рушив аж на 2 години! Ви не уявляєте, яка це для нас траrедія. Тепер, щоб укладати її спати, я влаштовую цілу анімаційну шоу-програму. Якщо комусь потрібні аніматори на дитячі свята – звертайтеся до мене. Мені навіть стало цікаво: ваша свекруха з огляду на всі ваші пунктики? Ви залишаєте з нею дитину?