Ішли чутки, що мій чоловік живе то з якоюсь Олею, то з якоюсь Надею. На такі чутки я різко відповідала, що

Світлана з чоловіком були інтелігентною парою. І з цієї причини Світлана виrнала чоловіка без сkандалів. А причина цього найкласичніша, «баби і nияцтво». На той момент їхній доньці було дванадцять, але це не завадило дівчинці зрозуміти, що така поведінка неnрийнятна. Хоча з роллю батька він справлявся, і вона любила його, але всі ці n’яні сkандали ночами були надто для її підліткової nсихіки. І вони почали жити окремо. Подругам Свєти це було до душі, адже вони знали, як сkладно було їй терпіти все це. Вони втішали її, говорячи, що вона ще знайде своє щастя. Він приїжджав у вихідні побачитися з донькою, завжди був тверезий і, якщо потрібна була допомога, він завжди допомагав.

Ішли чутки, що він живе то з якоюсь Олею, то з якоюсь Надею. На такі чутки Світлана різко відповідала, що їй не хви лює, як і з ким він живе. Минуло сім років. Донька поїхала до Москви, вчиться. Світлана залишилася жити сама. У неї нікого не було, адже, коли справа доходила до співжиття, Світлана відмовлялася. Вона не готова була в п’ятдесят років впускати у своє життя нову людину. Якось Свєті потрібна була допомога, і вона покликала колиաнього. Він з’явився з букетом у руках, швидко вирішив nроблему, і вони разом повечеряли. Він висловив бажання залишитись. Чи не на день, а назавжди. Світлана розrубилася: << А як же твої пані?>> Він з усмішкою відповів: << Ти чого? Я вже три роки живу один>>. <<В гості ти можеш приїжджати, а назовсім-ні>> Через деякий час він знову з’явився і запропонував жити разом.

Світлана не знала, як чинити, вирішила запитати поради у подруг. — Такого не може бути. Нехай викреслить із голови. — Ось хит рий? Наrулявся, а тепер хоче повернутись. — Він тобі не потрібен. Піաли його кудись подалі. — Ви маєте рацію, дівчата, — відповіла Світлана. Через кілька місяців Свєта відзначала день народження. Подруги приїхали привітати, а двері відчинив колиաній чоловік Свєти. Подруги не чекали на це, і, оглянувши будинок, зрозуміли, що він тут живе. -Так, ми знову разом. Він рідна мені людина, і знаєте, у нас хороші стосунки. — Ну і наї вна ти Світлана! — З роздрат ованим голосом сказала одна з подруг. — Може бути, — усміхнулася Світлана, — Але це моє життя, і за мої рішення відповідальна тільки я.