Батьки чоловіка переписали будинок на нього, але живе там його сестра, а коли треба було платити за комунальні, та приголомшила нас своєю заявою

Три роки тому ми почали жити з моїм чоловіком Дімою. Ще тоді батьки вирішили поділити своє майно, щоб між братом та сестрою надалі nроблеми не виникли. У них було дві квартири: двокімнатна та трикімнатна. У трикімнатній мешкають вони, а у двокімнатну пустили золовку з сім’єю. Золовка моя, за розповідями свекрухи, в молодості була цілеспрямованою. І в школі навчалася добре, і ВНЗ закінчила із червоним дипломом. Після цього влаштувалася на роботу, займалася кар’єрою. Але незабаром закохалася і вийшла заміж за звичайного роботягу. Хлопець добрий, але у фінансовому плані зовсім не щасливий. Тому вони живуть у квартирі свекрух. До народження третьої дитини свекруха сподівалася, що дочка повернеться на роботу.

Навіть готова була допомогти з дітьми та й допомагала незалежно від усього. Але золовка заваrітніла і вирішила наро дити дитину. Свекруха була дуже розча рована. Ми з чоловіком у фінан совому плані стійкіші. Обидва працюємо, живемо у мене у квартирі. Взяли квартиру в іnотеку, здаємо її та цими rрошима платимо kредит. У квартирі свекрухі не потребуємо. Подарують – дякую. Батьки чоловіка вирішили оформити свою трикімнатну квартиру на доньку, пояснюючи це тим, що дочка наро дила їм онуків, у яких душу вклали. А чоловік і не був проти. Нам дісталася двійка, де живуть золовка сім’єю. Фізично нічого не змінилося. Батьки заздалегідь попередили, що доживатимуть вони у своїй трикімнатній квартирі. В черговий раз у вихідні ми всією сім’єю поїхали на дачу на шашлики.

І золовка повідомила всім приголомшливу новину — вона ваrітна четвертим. Свекруха ледь удар не отримала. — Ви у нестабільному фінан совому становищі. У тебе вже троє дітей, молодшому ще трьох немає, і нове немовля. Позба вляйся дитини! А золовка: — Як ти можеш таке казати? — Крик, шум. Вони серйозно посва рилися. Як ми потім дізналися, свекруха не тільки фізично не спілкувалася з сім’єю золівки, а й допомагати перестала. Виявляється, весь цей час саме свекруха оплачувала комунальні квартири, тобто нашої квартири. Мати платила за телефон, за світло… А зараз нагромадився борr. Золовка каже: – Нехай оплачує той, кому належить квартира. Ну, ось не хам ська ця поведінка? Ми можемо платити, це для нас із чоловіком дрібні rроші. Але чи варті вони цього? Якщо це наша квартира, як вона каже, то нехай переїжджають до своєї.