Свекруха добре знала, де пропадає син — невістку водили за носа багато місяців; Чи дізнається вона правду, чому руйнується її сім’я?

Юля вже котрий місяць прокидається ночами від дзвінка у двері. Тільки ось проблема в тому, що їй лише здається. Серце сильно забилося від образи. Чоловік уже яку ніч не ночує вдома, а Юля все чекає та чекає. Дівчина заснула о дванадцятій годині і прокинулася о третій годині ночі, їй здалося двері. Вона стала перевірити. Так, їй знову здалося. Вона вирішила собі заварити чай. Нічні чаювання стали вже традицією. Дівчина розуміла, що чоловік їй зраджує, але від образи кішки шкрябали душу. Допивши чай, вона зайшла до доньок у кімнату, вкрила їх тепліше і почала розглядати своїх малечу. Від усвідомлення, що вона та її доньки нікому не потрібні стало болючіше. Юля знову повернулася на кухню і продумувала, що їй робити, адже вона не хоче бути запасним варіантом, поки чоловік насолоджується романтичними стосунками. Потім дівчина ненадовго задрімала. З ранку раніше відвела дочок у садок, а коли повернулася, продовжила займатися домашніми справами. Щоранку Юлі дзвонила свекруха, і вони говорили про всяке: як там діти, господарство, про погоду.

На цей раз Юля не стрималася і випалила свекрусі скарги на її сина. У відповідь вона чула здивовані ахи і охи, ніби намагалася переконати Олю, що нічого не знає про пригоди свого сина, але відчувала нотки вдавання в них. Тоді вона вирішила попрощатися зі свекрухою, адже це вже ознаки параної і почала готувати пиріг, адже до неї мала зазирнути її подруга — Таня. Коли Таня прийшла, дівчата забовталися. Юля почала ділитися з подругою і раптом від неї теж відчула якусь напругу і не стримавшись, випалила: — Ти щось від мене приховуєш? Подруга відклала чашку чаю, взяла Юлю за руки і почала вибачатися і щоб та не ображалася. «Я знаю, сама бачила. У нашому сусідньому під’їзді, є одна, старша за твого чоловіка на пару років, у неї нещодавно чоловік помер, вона залишилася одна з двома доньками, твоїх ровесниця. Нещодавно бачила, як твоя рідня до неї на день народження йшли. Все: чоловік, свекор, свекруха та золовка. Ти мене пробач Юлечку, благаю, я тебе засмучувати не хотіла такими безглуздими новинами».

Юля заспокоїла подругу та подякувала за інформацію. Звідки стільки стійкості з’явилося, Юля не зрозуміла, але одне знала точно, що по гордості її більше ніхто не сміє чистити свої брудні черевики. Незабаром подружки попрощалися, а Юля готувала документи для розлучення. Усередині розгорялася агресивність і образа від того, що вона була обдуреною. Наступного дня свекруха знову зателефонувала, як ні в чому не бувало, розпитувала, як завжди, про побутове. Юлі було гидко від цієї двуличності. Свекруха зрозуміла, що діалог не в’яжеться і вирішила запитати: «Чим займатимешся сьогодні?». Дівчині довго думати не довелося, щоб відповісти: «— Думати буду, як скоріше позбутися зі свого життя зрадників і нечесних людей. Та й цікаво, ви вибирали напевно подарунок новій невістці, як? Сподобався? Як свято пройшло до речі?». Свекруха важко зітхнула і хотіла вже пояснити Юлі, що після цього, але вона не збиралася слухати. Юля кинула трубку на півслові свекрухи і з цієї хвилини не збиралася більше витрачати свої сили та переживати.