Деколи треба робити все вчасно. Дівчина зі шкільних років любила тільки його… Тільки от уже було пізно…

Вероніка вмовляла подругу Олександру в тому, що вона сьогодні надзвичайна, а вся справа в тому, що вона нарешті зважилася освідчитися в коханні своєму другові дитинства. Дівчина змінила зачіску, одягла свій найкращий костюм. Вже багато років їй подобається її шкільний друг дитинства Павло. Ось тільки зізнатися вона не могла, вони були дуже близькі друзі і псувати дружбу вона не хотіла. Потім у Павла дівчина з’явилася Ліза. Тоді Сашко зовсім пішла на крок назад і намагалася забути про свої почуття. Але, ось, Павло та Ліза розлучилися. Вероніка вмовляла подругу, що такий шанс упускати не можна, та й Сашко з Павлом чудово виглядатимуть. У Павла був день народження, вона їхала до нього, саме таксі під’їхало. Сашко кинула останній погляд на подругу, щоб отримати заряд упевненості та пішла. У кафе майже ще ніхто не приїхав, Сашко була однією з перших гостей.

Вона вирішила, що саме сьогодні привітає його та зізнається у своїх почуттях. Тоді Сашко привітав подругу і попросив йому допомогти, щоб вона остаточно подивилася чи все гаразд, бо він уже забігався. Саша мовчки кивнула і пішла чи розглядати все нормально на столах. Раптом у дверях з’явилася Ліза, у Сашка серце впало в п’яти. Спочатку вона спробувала зрозуміти, може, вони вирішили залишитися друзями. Але коли Павло підійшов до неї, все стало ясно; вони помирились. Усі плани Сашка зруйнувалися. Павло подякував подругі, сказав, що не варто турбуватися вони всі зараз з Лізою зроблять, а під кінець помітив, що вона чудово виглядає. Сашкові звичайно вже було все одно… Коли гості прийшли, то почалися веселощі, ну для кого як.

Потім Павло піднявся на сцену і взяв мікрофон у ведучого: — Ось мені вже тридцять, — сказав хлопець з іронією в голосі. Друзі відразу жартували. Він закотив очі з великою усмішкою на обличчі. — Ці слова я звертаю до Лізи. Ліза, люба, я помилився, довго ображався на тебе, але тепер усе розумію. Розумію, що не можу без тебе, чи ти вийдеш за мене? У залі зчинився гомін, Ліза щаслива кинулася до Павла в обійми. Усі одразу почали вітати майбутніх молодят. Сашко не могла себе пересилити та підвестися з місця. Вона не знала, що робити. Як же вдало привітати її. За долею, її хтось загородив і дівчина, скориставшись моментом, пішла і їй було все одно, що подумають, вона просто хотіла піти.