Чоловік постійно допомагає колишній дружині. То в неї кран зламався, то лампочку вкрутити треба – і чоловік ставиться до колишньої дружини, як до сестри.

Чоловік довго не повертався додому, і Рита почала хвилюватися. Потрібно заплющити очі на свої ревнощі і зателефонувати ненависній Тамарі. -Де Костя? Чому так довго ще й трубку не бере. -Ревнуєш чи що? Та він у туалет зайшов, зараз вийде я трубку передам. -Ти майстра викликати не можеш? Що в тебе цього разу зламалося? Карниз, лампочка, двері чи дах поїхав? Чи обов’язково мого чоловіка постійно до себе додому кликати? -Рито, заспокойся. А ось і Костя, зараз передам… Рита відключила телефон. Її бісив неприємний голос Тамари і те, що чоловік буває в неї частіше, ніж ходимо з Ритою на прогулянку. Костя казав, що ставиться до Тамари як до сестри. Але як можна ставитися таким чином до колишньої дружини? Тамара була на 8 років старша за Кістку, та ще й з дитиною. Вони познайомилися якраз у той момент, коли батько дитини пішов від Томи.

Він зрадив їй і покинув, відмовився виплачувати аліменти, просто зник. Добросерде Костя замінив батька маленькій дівчинці. Він став старанно працювати, їздив у відрядження. А все тільки, щоб сім’я його ні чого не потребувала. Так повертався Костя з чергового відрядження та все як в анекдоті. Застав Тому з якимось мужиком. Одразу ж розлучилися. Потім уже Костя по інтернету познайомився з Ритою, але їх розділяли міста. Коли стосунки стали серйознішими, Рита переїхала до Кості. Так і лишилась у нього назавжди. Але тут з’явилася Тамара. То в неї донька захворіла, і треба, щоби хтось передавав посилки до лікарні. Бо Тамара лягла з донькою до палати. Нічого серйозного не було, але допомогти Костя погодився. Сама Ріта набирала пакети фруктів для незнайомої дівчинки. -Бережись, Рито. Ця Тома небезпечніша, ніж ти думаєш. Ти хочеш сказати, що вона не має жодних знайомих і їй довелося колишнього чоловіка просити про допомогу?

Та вона просто усвідомила, якого хлопця дбайливого втратила, і хоче його повернути. Рита почала влаштовувати чоловікові скандали. -Ти у Томи майже живеш. Що в неї з будинком не таке? Постійно щось нібито випадково ламається. Та й нехай чоловіка сестри просити полагодити, а не тебе. Скільки можна! -Рито, ну подивися на себе і на Тому. Ти ж розумієш, що від такої красуні, як ти, я ніколи не піду. А чоловік сестри криворукий, йому нічого довірити не можна. Ця відповідь чоловіка не влаштувала Риту. Адже не лише краса все вирішує. Тома створює такий затишок та атмосферу, в яку хочеться знову і знову повертатися. І вже ні миле личко Рити, ні різниця у віці не врятують. Минула година, а Костя так і не прийшов. Дзвонити знову Рита не збиралася, треба й гордість мати. Дівчина почала думати, що ж тепер робити.